І хто винен, що грають погані актори,

Що навіть ілюзії щастя тобі жоден не дає,

Що бліде тіло твоє мучать, як пси, сутенери,

Що бідне серце твоє перетворюється на кригу.

Ніщо так не дорослішає, як зрада.

Раніше я ходила ночами, і щоранку мене знаходили десь у новому місці...

Недбалість у діях веде до недбалості у думках.

— Як ви себе почуваєте?

— Думаю, якби мене переїхав танк, я б почувала себе краще.

Об'єднуйтесь, люди! Дивіться: нуль — це ніщо, але два нулі вже дещо значать.

— Навіщо ти тут, Ноє? Станеш моєю совістю? Будеш потихеньку дошкуляти?

— О, мені не доведеться. Ти впораєшся з цим набагато краще за мене. Ніхто не здатний виводити людину більше, ніж вона сама своїми ж думками.

Nothing much different from yesterday

Same old  days,

it's just you're not here
I'm just a number

And dark Pluto, що

hard for you to remember

Я завжди буду любити тебе!

Коли ти молодий і дивишся телевізор, то вважаєш, що телекомпанії змовилися і хочуть зробити людей тупими. Але потім ти дорослішаєш і приходить розуміння – люди самі цього хочуть. І це набагато лякаюча думка. Змова — це не страшно, ти можеш пристрелити ублюдків, розпочати революцію. Але немає жодної змови, телекомпанії просто задовольняють попит, на жаль, це правда.