Розум мій марно наголошує і засуджує диктатуру чуттєвості.

Людина повинна вчитися таємницям життя у себе, а не сліпо вірити в інші вчення.

Світ настільки згнив, що навіть закохатися в когось – це найбільший ризик, який ми можемо собі дозволити. Нас стискає зсередини від ймовірності, що це не взаємно чи агресивно сприйнято. Люди розучилися любити, світом правлять споживчі відносини.

Ти належиш мені, я зробив тебе своєю, і в жодній казці немає  жінки, за яку билися б довше і відчайдушніше, ніж я бився за тебе із самим собою. Так було з самого початку, так повторювалося знову і знову, і так, мабуть, завжди буде...

Якби змій був забороненим, Адам і його з'їв би.

Можна любити будь-яку людину. Тільки, щоб любити так людину, треба любити її ні за що, а ні за що. Тільки почни так любити – і знайдеш, за що.

Не намагайтеся ***ати нескінченність.

Цей квітень - новий прихід
Світлої мрії зі снів.
Тане в мені тоненький лід,
Наче від теплих слів. Краплі весни, в калюжах лайки,
Тихо стукають у мені.
День із квітня кружляє мене,
Ранок віддав весні.

Іноді ми запитуємо себе:«Чи навчаються наші діти?».

- А якщо після всього цього болю тобі повернуть день вашого знайомства, ти познайомишся з ним знову?
- Так.