Ніколи не йди назад. Повертатися вже немає  сенсу. Навіть якщо там ті самі очі, в яких тонули думки. Навіть якщо тягне туди, де ще було так мило, не йди ти туди ніколи, забудь назавжди, що було. Ті ж люди у минулому живуть, що любити обіцяли завжди. Якщо ти згадав це — забудь, не йди ти туди ніколи. Не вір їм, вони чужі. Адже колись пішли від тебе. Вони віру в душі вбили, у кохання, у людей і в себе. Живи просто тим, що живеш і хоч життя схоже на пекло, дивись тільки вперед, ніколи не йди назад.

Щоб удосконалити розум, треба більше розмірковувати, ніж заучувати.

Невже треба опуститись на саме дно, щоб потім від цього дна відштовхуватися?

Дурна та людина, яка залишається завжди незмінною.

Сумно усвідомлювати, що в наш час людям важко дарувати близьким теплі слова та речі тому, що мені самому холодно.

В Америці, в Скелястих горах, я бачив єдиний розумний метод художньої критики. У барі над піаніно висіла табличка: "Не стріляйте в піаніста - він робить все, що може".

Б'ється в тісній печурці вогонь,
На полінах смола, як сльоза,
І співає мені в землянці гармонь
Про усмішку твою та очі. Про тебе мені шепотіли кущі
У білих полях під Москвою.
Я хочу, щоб ти чула,
Як сумує мій голос живий.

Більшість літератури, більшість мистецтва простягає руку, коли ви читаєте, дивіться, слухаєте її. Будь-яка пісня простягає руку, захоплює тебе і каже: Ти не один, приятель.

Довгі довгі пасма заструмилися
м'яким потоком.
Так і дівоче серце
Сокровенно-розпущене.

Бути щасливим не означає, що у вас все досконало, це означає, що ви навчилися дивитися крізь недосконалість.