Я не можу передати землю, яка належить не мені, а всій ісламській уммі.

Жінка має бути як хороший фільм жахів: чим більше місця залишається уяві, тим краще.

Взимку вони хочуть літо. Влітку зиму. Вони шукають труднощі там, де спокійно та благають про спокій під час проблем...

У мистецтві відсутність недоліків не є гідністю.

У житті кожна хвилина таїть у собі диво та вічну юність.

Нічого не робить жінку красивішою, ніж віра в те, що вона вродлива.

Ми помремо, і це робить нас щасливчиками. Більшість людей ніколи не помруть, тому що вони ніколи не народяться. Число потенційних людей, які могли б бути тут, на моєму місці, але насправді ніколи не побачать денного світла набагато більше, ніж піщинок в Сахарі. Зрозуміло, що в рядах привидів, що не народилися, знаходяться поети більші, ніж Кітc, вчені більшініж Ньютон. Ми знаємо це, тому що безліч людей, допустима нашими ДНК, незрівнянно більша, ніж безліч справжніх людей. І з пащі цих мізерних шансів народження вирвалися пересічні ви та я. Ми привілейована купка людей, які попри всі шанси виграли у лотерею народження. Як ми сміємо скаржитися на наше неминуче повернення в той стан, з якого переважна більшість ніколи не народжувалася.

Наближайтесь до Бога не обрядами та церемоніями, а внутрішнім почуттям. Небеса – це не місце і не час.

Найважче людині дається те, що дається не їй.

Іноді не вистачає серцебиття, щоб утихомирити курну бурю в душі.