Життя не в тому, щоб жити, а щоб відчувати, що живеш.

Ми завжди маємо виходити за межі.

Не ви, а я люблю! Не ви — а я багата...
Для вас, як і раніше, залишилося все,
А для мене — весь світ став сповнений аромату,
Заспіло все і зацвіло...
У мою завжди нахмурену душу
Вірвалось життя, пестившись і дражнячи,
І золотом променів своїх вогнистих Забризкала
мене...
І якби я вам розповіла,
Яка там весна,
Я знаю, вам би сумно стало
І шкода себе...
Але я не розповім! Мені соромно перед вами,
Що жити так добре...
Що ви мені стільки щастя дали,
Не розділивши його...
Мені сховатися хочеться від вас сяйво світла,
Мені хочетьсяочі закрити,
І я не знаю, що вам дати за це
І як мені вам дякувати...

То потуги, то колотнечі.
Колотнечі — і знову потуги..
Так і крутимось ми, бідолахи,
У віковічному порочному колі.
Починали все це — варяги,
А підбивають підсумки — злодії.

Якщо все так добре, то чому так погано?

Захопившись ревнивою підозрілістю, можна образити і абсолютно безневинну людину.

Якщо ти мене розбудиш, я полюблю ранок.

Неможливо досягти мудрості, не живучи мудро.

На все зле знайдеться щось гірше.

Бути вільним означає не просто скинути з себе пута, але жити, поважаючи та примножуючи свободу інших.