Коли мені було п’ять років, мама завжди казала мені, що головне в житті – щастя. Коли я пішов до школи, мене там запитали, ким я хочу бути, коли виросту. Я написав “щасливою людиною”. Мені сказали, що я не зрозумів завдання, а я відповів, що вони не розуміють життя.

Почніть звідти, де ви зараз перебуваєте. Використовуйте те, що у вас є і робіть все, що можете.

Не варто звинувачувати дитину в тому, що вона боїться темряви. Справжня трагедія – це коли доросла людина боїться світла.

Варто тільки повірити, що ви можете – і ви вже на півдороги до цілі.

Деякі речі можуть заволодіти вашою увагою, але краще зосередьтеся на тих, які заволодівають вашим серцем.

Краще бути впевненим в хорошому результаті, ніж сподіватися на відмінний.

Сподіваюся, що в кінці своїх днів, коли я постану перед Богом, у мене не залишиться ні краплі таланту, щоб я могла сказати йому: “Я використала все, що ти дав мені”.

Ідіть впевнено у напрямку до мрії. Живіть тим життям, яке ви самі собі придумали.

Людина, якою вам судилося стати – це тільки та людина, якою ви самі вирішите стати.

Є тільки один спосіб уникнути критики: нічого не робіть, нічого не говоріть і будьте ніким.