Чому ми не любимо це показувати тим, кому це присвятили... те, що ми написали? Бо коли ти знаєш, що ти зараз допишеш і віднесеш, покажеш, скажеш: Ось подивися, я написав. Я дуже люблю тебе". Мені здається, ось там трохи відчувається гра. Ти намагаєшся десь розжалувати, написати якесь красивіше слово... Зачепити цю людину чимось. Це дуже важливо. І тому я дуже боявся красивих слів. Я раніше користувався ними, до речі, дуже часто. За це я не люблю перші свої 3 книги. За те, що в них багато красивих слів. Зараз я їх читаю, вони, млинець... вони до біса липкі якісь. Думаєш, чим би запитати, щоб цю солодкість вгамувати. Я це визнаю. Я це розумію.
Наше становище на Землі справді дивовижне. Кожен з'являється на ній на коротку мить, без зрозумілої мети, хоча деяким вдається ціль придумати. Але з погляду повсякденного життя очевидно одне: ми живемо для інших людей — і найбільше для тих, від чиїх усмішок та добробуту залежить наше власне щастя.