Важко уявити ту благотворну зміну, яка сталася б у всьому житті людському, якби люди перестали одурманювати і отруювати себе горілкою, вином, тютюном та опіумом.

Найкращими людьми в моєму житті завжди виявлялися ті, про кого при першій зустрічі думаєш:«Господи, що то за псих?!»

Ранкове світло іноді робить найпотворніші речі у світі по-справжньому прекрасними.

Ми можемо змінити світ. Ми можемо зробити його кращим. Це в наших силах.

Не кажучи вже про любов до мене, якої немає  й сліду, їй не потрібна і моя любов до неї, їй потрібне одне: щоб люди думали, що я люблю її. Жахливо.

Будь-який існуючий порядок доводиться безперервно наводити.

Серце — це фортеця, яку легше здобути, ніж утримати.

А час він не лікує. Воно не заштопує рани, воно просто закриває їх зверху марлевою пов'язкою нових вражень, нових відчуттів, життєвого досвіду. І іноді, зачепившись за щось, ця пов'язка злітає, і свіже повітря потрапляє в рану, даруючи їй новий біль... і нове життя... Час — поганий лікар. Примушує забути про біль старих ран, завдаючи все нові й нові… Так і повземся по життю, як її поранені солдати… І з кожним роком на душі все зростає та зростає кількість погано накладених пов'язок…

Коли йдіть на п'ять хвилин,
не забувайте залишати тепло в долонях.
У долонях тих, що на вас чекають,
У долонях тих, які на вас пам'ятають...

Заберіть у християнина страх перед пеклом, і ви відберете від нього віру.