— Ех, Кісо, — сказав Остап, — ми чужі на цьому святі життя.

— Ну що, дядько, нареченої у вашому місті є?
— Кому й кобила наречена.
— Більше запитань не маю.

— Гроші вперед, — заявив монтер, — уранці — гроші, увечері — стільці або ввечері — гроші, а другого дня вранці — стільці.
— А може, сьогодні — стільці, а завтра — гроші? - катував Остап.
— Я ж, дуся, людина змучена. Таких умов душа не приймає.