Вона чудово розуміла точку зору комерсанта, і ніщо не виводило її з себе більше, ніж продуктові примхи туристів і всіх тих, хто перетворює їжу або на предмет ностальгії, або на рефлекторне шовіністичне чванство. Її пригнічувало видовище співвітчизників, які при відвідуванні Парижа скопом набивалися у фастфуди, їхні скарги на те, що ніщо не нагадує жратву, якою вони звикли давитися цілий рік. Вона  бачила в цьому жахливу неповагу до відвідуваної країни.