Деякі любовні історії схожі не на епічні романи, а на короткі оповідання, але це не означає, що кохання в них менше.

Історія повторюється, так? Вона  повторюється, але інакше.

Минуле — це історія, яку ми розповідаємо собі самі.

— Я б з радістю розповів хоч тисячу історій!

— То розкажіть одну...

Історія кохання. Ні більше, ні менше.

Усі історії банальні, — заперечила я, — поки вони не трапляються особисто з тобою.

Втім, історії про походження будь-чого мають тенденцію рано чи пізно перетворюватися на міф.

Це правдива розповідь про страждання, випробування і горе, а такі розповіді зазвичай бувають довгими; Якби це була розповідь про безхмарну радість і щастя, він виявився б дуже коротким.

Тільки нехай це буде гарна історія. Тому що це була хороша історія. Найкраща. Божевільний старий, який стяг чарівну будку і полетів. Я сказав, що викрав її? Ні, я її позичив. Мав намір повернути назад. О, ця будка, Емі. Вона  тобі сниться. Ніколи тебе не лишить. Велика, і водночас маленька. Нова і старовинна. І сама, найсиніша. Найсиніша.

Не важливо, як ми живемо та вмираємо, кінець у всіх один – тиша. Всі наші надії, мрії, стають луною недомовленої історії. Але якщо пощастить, наші історії житимуть. Наша пісня гратиме в серцях тих, хто нас любив і пам'ятає.