З примітивної точки зору справжня, незаперечна, рішуче нічим (мучеництвом, самопожертвою заради іншої людини) істина, що не спотворюється ззовні, — лише фізичний біль. Дивно, що головним богом у найдавніших релігіях був бог  болю (можливо, він став їм лише пізніших). Кожному хворому – свого домашнього бога, легеневому хворому – бога задухи.

Всім відомо, що якщо поєднати разом вісім кольорів веселки, то вийде білий колір. Але кожен, хто бачить, знає: чорнота також складається з восьми кольорів...

Що ж таке людські істини? Це незаперечні людські помилки.

Не той правий, хто знає істину, а той, хто свою брехню вважає правдою.

Ця книга присвячується П. А.,
який на мою зневажливу репліку:«Та це ж побита істина!» – Зазвичай відповідав:«Деякі істини треба забивати на смерть».

Люди в паніці не слухають розуму і не хочуть чути істину.

Адже саме відхилення від простого і звичайного висвітлює дорогу розуму у пошуках істини.

Істина - найкраща зброя.

Вища істина існує всередині всіх живих істот і поза ними, що рухаються і нерухомі. Оскільки вона  існує у своїй тонкій духовній формі, вона  знаходиться поза владою матеріального бачення чи пізнання.

Дивно, наскільки пихатий людина, який хоче навіяти собі та іншим, що він прагне до істини, тим часом як він прагне любові.