Кожне місто - Нью-Йорк, Чикаго - з усіма своїми мешканцями здалеку здається просто вигадкою. І не віриться, що і я існую тут, у штаті Іллінойс, у маленькому містечку біля тихого озера. Всім нам важко повірити, кожному важко повірити, що всі інші існують, тому що ми надто далеко один від одного. І як же втішно чути голоси і шум і знати, що Мехіко – Сіті все ще стоїть на своєму місці і люди там так само ходять вулицями і живуть…
— Днями я чув пісню по радіо і хлопець співав, що його звати Карнавал.
- Артур.
- З глузду з'їхати. Адже це моє клоунське ім'я. І донедавна мене взагалі ніхто не помічав. Навіть я не знав чи існую я.
- Артуре, у мене погані новини...
- Ви не слухаєте, так? Навряд ви взагалі чули мене. Ви ставите одні й самі питання.«Як робота?»«У вас є негативні думки?» Все, що я маю — це негативні думки, але ви все одно не слухаєте. Я сказав, що все своє життя я не знав, чи є насправді. Але я існую, і мене починають помічати.
Існування саме собою відповідь на будь-яке питання про сенс.
Якщо ти не переймаєшся смертю, то ти не зовсім живий. Ти просто існуєш.