Анатолій Олексин. Щоденник нареченого
Є люди до того у своїй свідомості бездоганні, то будь-яку підлість роблять хіба що ненароком і неодмінно — з позицій чесності,«за покликом боргу».
Є люди до того у своїй свідомості бездоганні, то будь-яку підлість роблять хіба що ненароком і неодмінно — з позицій чесності,«за покликом боргу».
- Що задумав, Кевін? Розкажи, ми ж друзі.
- Ти мучив мене.
— Я мучу всіх своїх друзів. Цим я виявляю своє кохання. Я виріс у неблагополучному районі.
— Знаєте, чому жінки дивляться порнофільми до кінця?
- Чому?
- Вони сподіваються побачити, що головна героїня вийде заміж!
— Чи можна з тобою поговорити?
- Ні, я зайнята.
- Чим?
- Не бачиш, я дихаю!
Перш ніж наносити комусь або каліцтва через це кінодрібниця, згадайте, навіть у Всевишнього є почуття гумору. Взяти хоч качконоса.
- Ти пішов погуляти, зависаєш, відриваєшся. Заганяєш дурниця симпатичним телицям. І раптом — ой хто це? Співробітник податкової... і дивиться на тебе. І що він бачить? А бачить він молодого хлопця із шикарним будинком, необмеженим запасом бабла та без роботи. І який висновок зробить податківець?
- Я наркобарига?
- Ні! У мільйон разів гірше. Ти ухиляєшся від податків!
- Я одягла цей костюм на знак протесту!
― Як оригінально виражати протест за допомогою декольте!
- Зодіак?
- Сім жертв.
- Дамер?
— 17.
— Жах кошмарний, старий. А на вид на тебе не подумаєш.
- Це " Справжній злочин ", Дін. Це хобі.
- Ні. Рибалка або вишивання - це хобі. Захоплення статистикою серійних убивць - це хвороба.
— Якщо якась частина Волан-де-Морта вижила у будь-якому вигляді, ми маємо бути готові. І я боюсь.
- Я теж.
— А я нічого не боюсь. Окрім мами.