— Як просувається твій перший роман?
— Так кошмарно, що я весь час мрію, щоб один із нас помер від раку. Тоді мені не доведеться рвати з нею.

— Сподіваюся, ви накрили стіл не через мене. Я б добре пообідав і з дітьми.
— Ні, я завжди їм окремо. Люблю старовинні звичаї. Мені здається, жінкам взагалі не слід сидіти за столом із чоловіками: це губить розмову, та й для них самих це шкідливо. Набираються усіляких ідей, а жінкам завжди не по собі, коли в них у голові заведеться якась думка.

Якщо ви вже віддали жінці руку і серце, то сенс так нервувати через гаманець?

- Не можу дочекатися завтра.
- Чому? Що буде завтра?
— Я добре з кожним днем.

— Хіба вчора ми не були чудовою парою?
— Так, ми справді були дуже гарні. Ми з тобою були як в'єтнамки, надіті поверх білих шкарпеток.

На світі вистачає ледарів і ледарів, але справжній ледар зустрічається рідко. Нероба не той, хто тиняється, тримаючи руки в кишенях. Навпаки, його найдивовижніша особливість у тому, що він завжди шалено зайнятий.

Знайомся, Тайсоне! Це Віка. У Вікі гарні ноги. Знайомся, Віка! Це Тайсон. У ньому немає  нічого гарного, він взагалі моральний виродок.

Значить, коли IQ людини менша за розмір її ноги — люди такі.

— Тільки я тебе полюбив по-справжньому!
— Розум підказує мені, що ти безсовісний брехун, а серце та інші органи хочуть, щоб це було правдою.

- У вас все добре?
- Чудово. Говорю сама з собою, прокидаюся від страху, що вмираю, і зриваюся на тих, кого люблю. А в іншому все добре.
- Оце так! У мого батька такі самі симптоми. Він обійшов усіх найкращих лікарів, і всі ставлять один діагноз: ви єврей.
— Але ж я не єврейка. Я атеїстка.
— Це дуже єврейською.