- Батько пишався тобою. Він просто боявся, що з тобою щось станеться далеко від нього. І навіть після сварки він регулярно заглядав до Стенфорда, переглядав за тобою.
- Про що ти говориш?
— Доглядав тебе, чи все гаразд.
— Що він мені нічого не казав?
— Ти міг би сам набрати номер.

У дружини в сім'ї на одну дитину більше, ніж у чоловіка.

Люди діляться на тих, хто ходить по вулицях, і тих, хто сидить у вікна і дивиться, хто пішов, куди і з ким.

... бабуся ніколи не бувала жертвою нещасного випадку. Всі нещасні випадки самі ставали її жертвами.

Російській людині взагалі властиво любити Францію, це він ще у радянського людини успадкував. Проведи зараз на вулиці опитування - з якої з європейських країн слід негайно нанести ядерний удар - Франція, напевно, єдина вціліє. До Франції ні в кого немає  претензій. Якось пробачив їй російський людина Наполеона, хоча ось шведам розраховувати на пощаду не варто: хтось та пригадає куди більш ранню російсько-шведську війну. Осад залишився.

У любові і на війні одне і те ж: фортеця, яка веде переговори, вже наполовину взята.

У нас з Лавандою, скажімо так, все по-серйозному. Це хімія. Чи надовго? Хто знає. Це вільна країна.

- Тут у вас сказано:«... І тільки птиці кружляли над гранітним монументом...» Бажано знати, що характеризують собою ці птахи?
- Нічого, - сказав я, - вони літають. Просто так. Це нормально.
- Чого це вони у вас літають, - гидливо поцікавився редактор, - і навіщо? В силу якої такої художньої необхідності?

Краща частина свята - розповідь про те, як пройшло свято.

- А я хотів гори для тебе згорнути...
- Та не потрібні мені ці гори. Ти тільки відійди, я сама на них взберусь...