Що ж ви мовчали, що у вас є коньяк? Стільки часу втрачено дарма.

У час книги писали письменники, а читали читачі. Тепер книжки пишуть читачі та не читає ніхто.

— Я не знаю, що робити.
— Артуре, ти дві третини життя провів у пабах. Просто наливай замість того, щоб пити.
— Але ж я все одно можу пити?
— Твій паб — роби що хочеш.

Коли актор дає відповіді раніше, ніж було поставлено запитання — його не зрозуміють, або її — не зрозуміють.

- Коротше, повернемося до Лори. Ти королева цього лайнового царства. Квітка троянди в шип куща. Готова перевернути сторінку? Відчинити навстіж вікна, зробити заради своїх батьків неможливе, стати щасливою?
- Добре.
- Охреніти. Легко виявилося. Гаразд, фантастика. У такому разі, Банні, допоможи, будь ласка, Лорі зібратися.
- Не треба, Банні, у мене немає  речей. У цій чортовій дірі.

... байдикування - найважче у світі заняття, найважче і найдуховніше. (Нічого не робити — це одне з найскладніших занять, найскладніше та інтелектуальне.)

— Та тут цілих сотень три буде...
— Так. Плакав наш фактор раптовості.

Томас, ти букмекер, злодій та бандит, але ти не дурень. Позбудься зброї.

Заздрість не буває здоровою, як жорстокість не може бути доброю. Заздрість - це як би "внутрішнє згоряння" без двигуна. Вона, заздрість, нікого не рухає вперед. А згоряння всередині душі відбувається: безглузде, безцільне.

Так само, як дізнаються поета з витонченої музики його вірша, можна дізнатися і брехуна за його багатою, розміреною мовою, і ні тому, ні іншому не вистачило б тривіального хвилинного натхнення. Тут, як завжди, досконалість досягається практикою.