Мій батько завжди казав мені:«Перед тим як підписати щось, ти це хоча б прочитай і переконайся, що це не твій смертний вирок або шлюбний контракт». А батько — він поганого не порадить.

— Ти напився, мій друже...
— Але ж тобі це допомагає?
- Так, але я професіонал.

— Я повинен був допомогти тобі пройти через цей біль.
- Який біль? Після розлучення я влаштував собі дводенну п'янку. Я прокинувся у пухирчастому целофані. Стриптизерці довелося мене визволяти, пляшечку за пляшечкою.

Господь, створюючи людину, дещо переоцінив свої сили.
(Я думаю, що Бог при створенні людини дещо переоцінив свої здібності.)

Чекаєш, що все буде як п'єса, але скоріше це провінційна постановка про податкову декларацію.

Самотні вудильники, які вірять у те, що риба клює тільки під час припливу, покинули свої скелі, і їхні місця зайняли ті, хто переконаний, що риба клює тільки під час відпливу.

— Чому ви думаєте, що від чоловіків можна добитися маніпулюванням?
— Історичні факти, особистий досвід, романтичні комедії...

— І яка вузькість кругозору, лише найнижче в природі людини!
— Я говорю про великі і вічні зв'язки, які пов'язують усіх до одного, адже всі ми їмо, випорожнюємося, згуртовуємося і вмираємо.
— Але ж ми ще й любимо. Будуємо міста, пишемо музику, складаємо вірші — чому б не написати і про це?
- Я белетрист, а не мораліст.
— Чи не це завдання художника — людину ушляхетнити?
— Це ваше завдання, абат. А чи не моя.

У мене вихідні. Я вас не знаю. Ви не існуєте.

Тільки дівчата можуть зрозуміти, що так зване«недбале укладання» досягається годинами перукарської роботи.