— А хто розповів усі поліції?
— Знаєш, Джоне, враховуючи, який я розумний, виходить, що це міг бути тільки я.

— У мене просто коліна тремтять від страху.
— Дуже розумно з боку ваших колін.

— Нам не вистачало тебе у таверні. Персиваль зламав серу Бреннісу зап'ястя.
- Весело було.
- Сер Бренніс не особливо.

— Я, Варваро Андріївно, взагалі супротивник д-демократії. - (Сказав і почервонів). — Одна людина спочатку не дорівнює іншій, і тут уже нічого не вдієш. Демократичний принцип ущемляє у правах тих, хто розумніший, т-талановитіший, працездатніший, ставить їх у залежність від тупої волі дурних, бездарних і лінивих, тому що таких у суспільстві завжди більше. Нехай наші з вами співвітчизники спочатку відучиться від свинства і заслужать право носити звання громадянина, а вже тоді можна буде і про парламент подумати.
Від такої нечуваної заяви Варя розгубилася, але на допомогу прийшов д'Евре.
— І все ж таки, якщо в країні виборче право вже введено, — м'яко сказав він (розмова, звичайно ж, йшла по-французьки), — несправедливо кривдити цілу половину людства, та ще й найкращу.

— А чому ти весь мокрий та брудний?
- Я підліток, це нормально.

Просто щасливі нині лише корови. А може, і вони не мають. Може, тільки каміння.

— Може, ми — маленька країна, але саме ми породили Шекспіра, Черчілля,«Бітлз», Шона Коннері, Гаррі Поттера, праву ногу Девіда Бекхема і, якщо подумати, ліву ногу Девіда Бекхема.

По-моєму, багато хто опиняється в такій скруті: їм до того не хочеться щось робити, що у них навіть немає  часу замислитися, а чим би їм хотілося зайнятися?

Для жінок щастя не гарантується, навіть коли задовольняються всі їхні потреби.

- Батюшки! Що сміху було! Якось його на Волзі на перевозі гусар вилаяв. Ось дива творив! А яке домашнім було! Після цього два тижні всі ховалися по горищах та по коморах.
— Ех, Кулігін, дуже важко мені тут, без звички. Усі на мене якось дико дивляться, наче я тут зайвий, наче заважаю їм. Звичай я тутешніх не знаю. Я розумію, що все це наше російське, рідне, а все ж таки не звикну ніяк.