Підслуховуючи, можна часом дізнатися чимало цікавого та повчального.

У будь-якій країні та у будь-якому середовищі існує свій інформаційний етикет. Якщо більшість правил того чи іншого інформаційного етикету засновані не на етичних, а на політичних табу, то цей етикет є антиінтелектуальним.

Мене звуть Майкл Корлеоне. Є люди, які дорого заплатять за цю інформацію, але тоді ваша дочка втратить батька, а може придбати чоловіка.

Чого вони не кажуть тобі, так це неможливо рухатися, жити, діяти на будь-якому рівні, не залишаючи слідів, шматочків, що здаються безглуздими, фрагментів інформації особистої якості. Фрагменти, які можуть бути вилучені, посилені.

Інформація - це влада. Але, як і з будь-якою владою, є ті, хто хоче привласнити її собі. Наукова та культурна спадщина світу, опублікована протягом століть у книгах та журналах, все частіше оцифровується та блокується жменькою приватних корпорацій.

Я не звик бачити людські обличчя. На них надто багато інформації. Хіба ви цього не помічали?

Як правило, найбільшого успіху досягає той, хто має кращу інформацію.

Мені здається, що про сучасний світ дуже важливо зрозуміти одну річ: достаток інформації не гарантує її достовірності.

Якщо дух  наш твердий і укріплений життєвою бадьорістю, то він здатний відрізнити чужий, ворожий йому вплив, саме як таке, і спокійно слідувати тим шляхом, куди тягнуть нас наші схильності і покликання.

Скільки історій закінчуються трагедіями через те, що хтось вчасно комусь не доніс потрібну інформацію.
Взяти хоча б«Ромео та Джульєтту»…