Ти ім'я цінуєш, не діла. Даремно! Хтось подвигом себе прославити зміг, — Хай низький родом, духом він високий. А хто пишається пишністю оздоби Та званням, той роздутий водянкою чванства. Під ім'ям будь—яке зло буде злом, Як і добро залишиться добром. Справами люди цінуються своїми, У речах лише сутність нам важлива, не ім'я.
— Коти не мають імен, — відповів він. - Правда? – здивувалася Кораліна. - Правда, - підтвердив кіт. - Імена носите ви, люди. Це тому, що ви не знаєте хто ви такі. А ми ось знаємо, і нам імена ні до чого.