Всеволод Овчинніков. Сакура та дуб
Японці вважають, що зберегти гармонію важливіше, ніж довести правоту або отримати зиск.
Японці вважають, що зберегти гармонію важливіше, ніж довести правоту або отримати зиск.
Якщо і є за що захоплюватися японкою, а не захоплюватися нею неможливо, то за те, що вона досі не наклала на себе руки. З самого раннього дитинства на її мозок по краплі накладають гіпс: "Якщо ти до 25 років не вийшла заміж, соромся", "якщо ти смієшся, ніхто не назве тебе вишуканою", "якщо твоє обличчя виражає якесь почуття, ти вульгарна",«якщо на твоєму тілі є хоч одна волосинка, ти непристойна»,«якщо юнак цілує тебе в щоку на людях, ти повія»,«якщо ти їси із задоволенням, ти свиня»,«якщо любиш поспати, ти корова», і т. д.
Ці настанови могли б здатися смішними, якби вони не володіли розумами. (Але вже якщо ми захоплюємося японкою, то в першу чергу повинні захоплюватися тим, що вона ще не наклала на себе руки. З самого раннього дитинства в японці вбивають все, що в ній є кращого. З ранку до вечора їй втовкмачують найголовніші життєві істини:« Якщо до двадцяти п'яти років ти не вийдеш заміж, то покриєш себе ганьбою, якщо ти смієшся, тобі не стати вишуканою жінкою; якщо твоє обличчя виражає якісь почуття, значить, ти вульгарна; на тілі, ти непристойна, якщо хлопець поцілує тебе в щоку на людях, значить, ти повія, якщо їж із задоволенням, ти свиня, якщо спиш із задоволенням, ти корова» і т. д.
Ці заповідіможуть здатися смішними, але їх сприймають занадто серйозно.
Японія — країна, де найвищий відсоток самогубств. Я особисто дивуюсь тому, що самогубства не трапляються там ще частіше.
Мій батько був маляром, але кажуть, що він був якудза. Ми жили в типовому робочому районі, і всі наші сусіди були якудза, або ремісники. Якудза виглядали дуже крутими та були дуже добрі до нас, дітей. Давали нам гроші на кишенькові витрати, купували солодощі, але при цьому ніколи не балували нас. Якщо вони бачили, що хтось із дітей курить чи п'є, вони могли й побити. А ще вони завжди говорили:«Обов'язково будь уважним до своїх батьків і ніколи не прогулюй школу, а то закінчиш як я».
— Каже: буду вам дякувати.
Рішучість тону, яким було вимовлено ці слова, змусила титулярного радника насторожитися.
Середній японець забезпечений електротехнікою краще ніж одягом; одягом краще, ніж їжею; їжею краще, ніж житлом.
Добре погортавши сторінки, кожен міг знайти свою хворобу. Моя називалася« сум за Японією» — саме таке точне визначення слова« ностальгія».