Читання мене не розважає, і ось, відкривши щоденник, я викладу причини цієї туги, а тоді, можливо, легше зрозумію, що мені слід робити. Ця сторінка буде моєю наперсницею, і я виллю їй всю душу. Вона  не поспівчує моїм стражданням, але й не посміється з них. І нікому про них не проговориться, якщо я берегтиму її від сторонніх очей. Ось чому подруги краще мені, мабуть, не знайти.