Але щасливий я був би тільки в тому випадку, якби зміг привести світ до чистоти, правди непорушності.

Це і є щастя, - думала Ліліан. — Хвилина тиші перед тим, що на тебе чекає.

Багато років тому я прийшов до мого Вчителя. Я був тоді молодий і дурний, як ви зараз. Мені було всього сімнадцять років, а я вже був страждальцем — змученим і озлобленим на життя. Моєму Вчителю тоді було сімдесят, і він сміявся просто так, без жодної причини. Я запитав його: Як вам це вдається? І він відповів:«Я вільний у своєму виборі. І це мій вибір. Щоранку, коли я розплющую очі, я запитую себе:«Що ти вибереш сьогодні - блаженство чи страждання?» І так виходить, що з того часу і я щоранку вибираю блаженство. Але це так природно!

Мудреці кажуть, що щастя та смуток є одне. Чи не тому, знаходячи перше, ми постійно знаходимо і друге?

Жахливо, коли через чуже щастя тобі стає сумно на душі.

Коли ми щасливі, ми завжди добрі; але коли ми добрі, ми завжди щасливі.

Мистецтво служить красі, а краса є щастя володіння формою, форма є органічний ключ існування, формою має володіти все живе, щоб існувати і, таким чином, мистецтво - є розповідь про щастя існування.

Не варто кричати всім, що ти щасливий, варто сказати дякую тому, хто дарує тобі це щастя.

Якби я міг ще вірити в щастя, я шукав би його в монотонності життєвих звичок.

Щастя, пані та панове, — непроста річ. Вона  не падає на вас із неба. Це дисципліна. Це вміння вичищати калові маси своїх страхів, поверненості на собі. Це вміння усвідомлювати себе.