— Коли, а ось що ти хотів би для абсолютного щастя? Ти не хотів би поринути на дно океану? Чи подивитись на кратер вулкана з висоти пташиного польоту?
- Ні, Галю. А нахрена ми тоді телевізор купували?

Легко здобуте щастя не може тривати довго.

Дозвольте мені, до мого похилого віку, висловити одне судження, якого зазвичай не роблять люди у ваші роки: якби ми розуміли, у чому істинне наше щастя, ми ніколи не шукали б його за межами, встановленими законами Божими та людськими.

Пройдіть повз нас і пробачте нам наше щастя.

Щастя як метелик: не воно ганяється за людиною, а людина за нею.

Життєве щастя не можна ділити за релігійною ознакою! Я сповідую іслам, я мусульманин, але я схиляю голову, поважаючи всі релігії, народи моєї країни вільні вірити у те, у що вони хочуть!

Щастя це не відсутність проблем, а вміння їх долати.

- З новим роком! З новим щастям!
— А старе куди?

Крилатий птах щастя
Від синьої зграї відбився,
Звала і чекала на долю,
І до людей в хати просилася.
Дзвіночком біля чиїх дверей
Ютилась до самої весни -
Адже люди в диво не вірять,
І птахи їм не потрібні.

Своїми вчинками ми пишемо долю. Помиляємось, горюємо, зустрічаємо своє щастя. Часто ми випадково згортаємо зі свого шляху і губимося. Як би це не звучало, але такі страшні речі потрібні нам. Тільки вони можуть повернути нас назад на істинний шлях, показуючи всю суть нашого світу.