... Поспішати, як і раніше, нікуди, але бути в дорозі краще, ніж чекати на місці. Хоча втекти від себе не дозволить навіть величезна швидкість.

Не звикай до гніву, не шукай винного.

Раніше я вважав, що тільки одна стежка може привести тебе до мети, але якщо ти вибрав цю стежку, це не означає, що ти маєш відмовлятися від усіх інших.
Я зрозумів, що набагато важливіше те, що відбувається під час твого шляху - помилки, падіння, дружба.

Іди своєю дорогою, і нехай інші люди кажуть що завгодно.

— Послухай, лялечка, мені начхати, звідки ти, мені цікаво, куди ти прямуєш?
- А ви?
- Хто знає...

Є люди, які постійно просять у мене підтвердження: Вже вистачить? Я нарешті там? У мене вже є саторі? Поки тобі потрібне підтвердження інших, твоя практика не є істинною. Якщо ти справді твердо стоїш обома ногами на шляху, то навіщо питати інших, у який бік тобі йти.

Іноді ми вибираємо шлях, підкоряючись не розуму, а велінню серця. На ньому нас і чекають найсильніші переживання і найяскравіша любов — неможливе кохання.

До величі є лише один шлях, і цей шлях проходить через страждання.

Не піднімайте пилу на життєвому шляху.

Щастя неможливе без ризику. Якщо тобі страшно, то ти на правильному шляху.