- У тебе ніжна шкіра.
— У мене блакитні очі.
— У тебе чудові блакитні очі.
— У мене червоні губи.
— Я божеволіє від твоїх губ…

— Лікарі рекомендують частіше коханням займатися. Від любові і кров оновлюється, і шкіра стає кращою!
— Ну, щас... все кину, і піду з тобою кров оновлювати!

Я і себе тепер відчувала тільки через тебе. Моя шкіра існувала тільки там, де ти її торкався

Якого це - засипати і прокидатися з кимось поруч щоранку, щоб тіла звично хилилися одне до одного, і шкіра пахла одне одним і загальною безпечною постілью.

У неї була шкіра місячного кольору та очі океани. А всередині – спустошеність, крах, розпач.

— Що з дівчиськом?
— Її шкіра … надто гаряча. Її серце б'ється швидко. Вона  хвора?
- Гірше. Вона  закохана.

Мама казала, що шкіра в мене кольору весни.

Шкіра жінки те ж, що аромат для квітки.

Немає нічого м'якшого і приємнішого на дотик, ніж шкіра на жіночих стегнах.

-... Шкіра в мене дуже чутлива.
— Я рада, що маєте хоч щось чутливе.
— Я теж радий, але краще б це була не шкіра.