Люди, навіть найдоросліші, живуть, щохвилини очікуючи чогось чудового, що може статися в їхньому житті. Більшість соромиться цього та приховує від інших, а тих, хто це не приховує, обзиває диваками та фриками лише за те, що у них вистачає сміливості залишатися дітьми та не брехати ні собі, ні оточуючим.

— Пам'ятаєш, у«Зоряному шляху» капітан Кірк просив Маккоя зробити неможливе, а Маккой каже:«Джиме, я лікар, а не чародій»?
- Хочеш сказати, щоб я не чекав чудес?
- Ні, що я не лікар.

Чудо суперечить не законам природи, а лише нашим уявленням про закони природи.

…А дива трапляються. З кожним з нас вони трапляються, можна сказати, щодня. Маленькі, крихітні та буденні чудеса. Але ми їх не бачимо. І тим більше не дякуємо за них. Адже у кожного дива, не важливо, що це – хороша погода або смачна вечеря, є автор, який напевно був би дуже радий, якби ми у відповідь на його турботу просто сказали таке коротке, але одне з найважливіших і найдорожчих слів у світі - просте "дякую". І наскільки частіше траплялися б з нами чудеса, якби ми не втомлювалися за них дякувати!

Особливість чудес у тому, що вони рідкісні; повторення стирає відчуття чаклунства.

Про чудеса молись, а капусту саджай.

— Важко щиро вірити у щось і так обдуритися.
- А знаєш, що дивно? Я вірю. Правда! Не можна вірити лише тоді, коли відбуваються чудеса, віра має бути і коли їх немає.

Давайте домовимося, що я — маленьке нісенітницьке диво, яке з вами чомусь трапилося, сонячний зайчик у темній кімнаті, цятка світла, метушні миготіння якого викликає посмішку і свідчить про те, що десь є справжнє сонце … Хто стане тужити по безглуздому відблиску, побачивши справжнє сонце?

У всесвіті зустрічаються дива, яким не можна віддавати данину шумом, а лише - шанобливим мовчанням. Це все одно, що кричати«Браво!» під час величної літургії в церкві або плескати в долоні, побачивши грандіозну спіральну туманність.

Розсувати силою думки хвилі — це не диво, це фокус, а ось одинока мати, яка працює на трьох роботах, щоб прогодувати чотирьох дітей — ось це диво. Ви, люди, часто забуваєте, що сила прихована у вас самих.