Коли мені було дванадцять, мій батько три місяці збирав гроші, щоб купити нові бутси. Зараз у мене є гроші, але щоразу, коли дивлюся на них, я згадую, звідки я і хто.
Якщо писати тільки про добро, то для зла це знахідка, блиск; якщо писати тільки про щастя, то люди перестануть бачити нещасних і врешті-решт не помічатимуть їх, якщо писати тільки про серйозно-прекрасне, то люди перестануть сміятися над потворним. І в тиші осені, що впадає в неї ніжною дрімотою, в дні недовгого забуття майбутньої зими, ти починаєш розуміти: тільки правда, тільки честь, тільки чисте совість, і про все це - слово. Слово до маленьких людей, які потім будуть дорослими, слово до дорослих, які не забули, що були колись дітьми.
- Я не люблю загрози. — Хто вам загрожує? - Я не Нед Старк, і розумію правила цієї гри. — Нед Старк був людиною честі. — А я ні. Будете мені загрожувати, я скину вас у море.
Я не зачіпаю вашу честь, лорде Яносе. Я заперечую її наявність. =============================== Я не сумніваюся у вашій честі, лорд Янос. У вас її просто немає.
Якщо з тобою вчиняють несправедливо, принижують, ображають твої честь та гідність – борись! Всіма доступними тобі способами та засобами і ні на що незважаючи і не озираючись. Захищай її, цю честь! Будь-якою ціною. Будь-який!! За честь раніше стріляли. Якщо ж ти мовчиш, дозволяєш поводитися з собою як з безсловесною худобою, як з рабом, то на що ти нарікаєш? У рабів немає честі.