... одних книг мало: треба ще вміння користуватися ними... Ось це вміння і є те саме, що буде хитрішим за будь-які книги, а в книгах про нього нічого не написано... Цьому, Хомо, треба вчитися від самого життя. Книга — вона річ мертва, її як хочеш бери, рви, ламай — вона не закричить... А життя, трохи ти по ній невірно зробив крок, неправильно місце в ній собі зайняв, — тисячею голосів закриче на тебе, та ще й ударить, з ніг зіб'є.
Справжній друг несхожий на собаку, що ходить по п'ятах за господарем і набридає йому своїм лизанням, але він поруч, коли з'являється необхідність у його коханні, і він видаляється до того, як стає тягарем.
Якою б не була попередня доба, щоранку прокидаюсь з думками:«Як же чудово — новий день уже тут! А значить для всіх спроб є ще один шанс!» Сила ранку і справді незмірна. З кожним світанком природно йдуть вчорашні страхи. Можна знову рухатися далі із ще більшою швидкістю.
Краще плисти на хвилі свободи, ніж захлинутися їй.
Тяжкість рушниці в руках надавала впевненості. Ще з війни знайоме почуття - коли в руках у тебе зброя, тебе вже так просто не візьмеш, ти не беззахисний.
Велике кохання перевертає все з ніг на голову - змішує сезони, знецінює колишні цінності, змінює смаки, напрямки. Вона якось непомітно, поволі, як упертий паросток проліску, проростає в тому куточку серця, який давно здавався віджившим. І ніхто не застрахований від того, щоб під впливом цього кохання стати саме тим, ким завжди боявся стати…
Знання правильних питань краще мати всі вірні відповіді.
Весь секрет існування полягає у рятуванні від страхів. Не бійся того, що з тобою буде, твоє майбутнє від цього не зміниться, проте теперішнє стане спокійним.
Кожну мить означає вибір, що надає форму нашій долі. Думка є зерном дії, дія породжує звичку, звички становлять характер, а характер формує долю.