Хто не розуміє вашого мовчання, мабуть, не зрозуміє і ваших слів. (Хто не розуміє вашого мовчання, навряд чи зрозуміє ваші слова).

Ніколи не йди назад. Повертатися вже немає  сенсу. Навіть якщо там ті самі очі, в яких тонули думки. Навіть якщо тягне туди, де ще було так мило, не йди ти туди ніколи, забудь назавжди, що було. Ті ж люди у минулому живуть, що любити обіцяли завжди. Якщо ти згадав це — забудь, не йди ти туди ніколи. Не вір їм, вони чужі. Адже колись пішли від тебе. Вони віру в душі вбили, у кохання, у людей і в себе. Живи просто тим, що живеш і хоч життя схоже на пекло, дивись тільки вперед, ніколи не йди назад.

Часто ми не можемо знайти рішення, оскільки підсвідомо обмежуємося територією малюнка. Однак ніде не сказано, що не можна виходити за його межі. Висновок: щоб зрозуміти систему, потрібно вийти з неї.

Мудрець дізнається більше з дурних питань, ніж дурень із мудрої відповіді.

— Ми прямуємо до моря, ти там ніколи не був.
— Здається, я вже не хочу…
— Тобі в раю не буде про що говорити.
— Та знаю, я хочу на морі, але мені страшнувато…
— Знаєш, що? Боятися безглуздо.

Серед незліченної безлічі речей, які назавжди залишаться для нас загадковими і незбагненними, є одна істина, завжди блискуча з незмінною силою і величчю: жодне з філософських, моральних, естетичних чи біологічних відкриттів не дозволяє заперечувати Бога. Скажу більше: у того храму, стіни якого звели окремі конкретні галузі науки, немає  і не може бути жодного іншого даху, окрім Божественного неба.

У мене був інший, досить специфічний привід для засмучення: я залишив у кімнаті на столі авторучку і годинник — усе своє багатство. Я розраховував продати ці предмети, і якби мені вдалося втекти, то на виручені гроші я зумів би протягнути кілька днів, доки друзі допоможуть якось влаштуватися.

Мені здається, що один із найбільших успіхів у житті людини — щасливе дитинство.

У будь-якій історії є більше, ніж одна сторона.

Коли винний визнає свою провину, він рятує єдине, що варто рятувати свою честь.