Мені так само сумно, як і Вам, сер, якщо у народу погані вожді. Він приймає тих, хто йде до нього. Можливо, це — не найменше з його нещасть, коли він не може знайти найкращих.

Не забувай, що ти не самотній:
І в найважчі хвилини поряд з тобою — Бог.

Коханій зовсім не слід завжди сміятися. Це заохочує чоловіків до зради. Бачачи її веселою, не відчуваєш каяття; а якщо вона  сумна, якось стає соромно.

Кінець весни не означає, що почалося літо.

Для кого навіть честь — дрібниця, для того і все інше нікчемно.

Брехня, повторена сто разів, стає правдою.

Ти ім'я  цінуєш, не діла. Даремно!
Хтось подвигом себе прославити зміг, —
Хай низький родом, духом він високий.
А хто пишається пишністю оздоби
Та званням, той роздутий водянкою чванства.
Під ім'ям будь—яке зло  буде злом,
Як і добро залишиться добром.
Справами люди цінуються своїми,
У речах лише сутність нам важлива, не ім'я.

Ми всі помремо, питання тільки як і для чого.

Істинна чесність живе часто як перлина у брудній устричній раковині.

— Ах ти, Господи, як же вчинити?
— Та хто дізнається?! Адже вам хочеться? А чого хочеться, того проситься.
— Ні, люба Насте, не так живи, як хочеться, а так живи, як Бог велить.
— А Він хіба вам велить? Вам татко велить. А татко, чай, не Господь Бог...