Багаті та бідні – категорія стара, але дурні та розумні – категорія безсмертна.

Зло кордонів не шанує.

Кохання – це один світ на двох, в який реальність не може увійти без попереднього стуку в замкнені двері.

Дізнавшись, чого хоче людина, ти впізнаєш людину.

Бути з людьми, яких любиш, — каже Лабрюйєр, — це все, що нам потрібне. Мріяти, говорити з ними, мовчати біля них, думати про них, думати про речі байдужіші, але в їхній присутності — чи не все одно, що робити, аби бути з ними.

Він не знає людей та їхніх слабких струн, бо займався цілим життям самим собою.

Чужі самі вирішують, свої думати про своїх повинні.

Треба жити, треба любити, треба вірити.

Чи справді прогрес людського розуму, чи це лише фікція, яка тішить наше марнославство

Люди самі собі вигадують проблеми, а потім все життя намагаються їх вирішити.