Руху немає, сказав мудрець брадатий.
Другий замовк і став перед ним ходити.
Сильніше не міг би заперечити;
Хвалили всі відповідь хитромудру.
Але, панове, кумедний випадок цей
Інший приклад на згадку мені наводить:
Адже кожен день над нами Сонце ходить,
Однак правий впертий Галілей.
Взяти відпустку – не означає втекти.
Спокій — це не означає самотність.
... боягузтво, безсумнівно, одна з найстрашніших вад. Ні, філософе, я тобі заперечую. Це найстрашніша вада.
— А що треба робити, щоб у старості було про що згадати?
— Все просто: щоб було про що згадати у старості, у молодості не треба озиратися.
Деякі бачать тину на дні ставка, інші квітка лотоса з його поверхні – все залежить від погляду.
Найсолодше з людських почуттів — те, що живиться слабкостями і помилками так само, як величчю і подвигом, що властиво будь-якому віку, зароджується в нас із першим відчуттям буття і закінчується разом із нашим життям; почуття, яке воістину подвоює і розширює наше існування, відроджується з попелу і, здавалося, зникле назавжди, знову виникає, так само міцне і непорушне; почуття це, на жаль, не любов ; ви знаєте самі - це дружба.
Втеча від себе схожа на втечу від неба. Можна звести стіни, загородиться стелею, але як воно було над твоєю головою, так там і залишиться. Так само в іграх зі своєю душею, можна виростити будь-які ілюзії, розбити всі дзеркала, але твоє обличчя все одно залишиться тим самим.
Не завдай іншому того, що могло б стати причиною твого страждання.