Борис Васильєв. І був вечір, і був ранок
Під чужу музику жінки лише виконують танці. А танцюють лише під свою.
Під чужу музику жінки лише виконують танці. А танцюють лише під свою.
Знаєш, Томмі, зло - страшна річ. І воно витончується, як диявол. Адже за старих часів були якісь поняття про добро і зло.
Незрозуміло, як жінки, які мають багато дітей, або хоча б двоє, ділять те, що розділити не можна: любов. Або що це: любити всією душею і чоловіка, і дитину? Адже когось із них все одно любиш більше? Взагалі загадка із загадок - як можна полюбити чоловіка. Не у фізичному сенсі, а по-справжньому. Любити можна тільки того, хто завжди був твій, і завжди буде твій, щоб не сталося. А чоловіки... Вони як вогонь, яким грієшся і на якому готуєш їжу, але при необережному поводженні боляче обпечешся або зовсім згориш. Не будеш любити вогонь? Це вже вогнепоклонство якесь...
Ми не можемо врятувати людей від себе. Ми їх лікуємо. Тому ти вилікуєш того хлопця з пневмонією, а коли він повернеться з раком — лікуватимеш рак…
Я ласувала його чесністю, немов повидлом. Немає нічого апетитнішого за чоловіка, який говорить правду.
Віра – ось що головне у житті. Без решти можна прожити.
А люди постійно брешуть. Де правда – взагалі не ясно. Все перекручене, як білизна в пральній машинці. Іноді кохання – це брехня, а іноді брехня – це кохання. Доброго ранку, шизофренія.
Ні карканню ворон, ні снам не вір.
Прийде біда — перед нею відчиниш двері. Якщо судилося тобі нести втрати,
І без прикмет не уникнути втрат. Порадник найкращий - тверезий розум.