Не можна чіплятися за мрії та сни, забуваючи про сьогодення, забуваючи про своє життя.

Говорять, що чоловіки більше люблять своїх синів. Але чоловік може ревнувати до синів, а дочка завжди буде світлим промінцем у його житті.

Краще любити, ніж бути предметом обожнювання. Терпіти чиєсь обожнювання - це нудно і обтяжливо.

— Ти теж ненавидиш?
- Ненавиджу що?
— Незручне мовчання. Чому людям обов'язково треба зморозити якусь нісенітницю, аби не відчути себе у своїй тарілці?
- Не знаю. Гарне питання.
— Тільки тоді розумієш, що знайшла по-справжньому особливу людину, коли можеш просто заткнутися на мить і з насолодою розділити з нею тишу...

Треба ж, як ми повертаємось у минуле, коли зустрічаємо людей з минулого.

Але багато дивних речей вдається пояснити, якщо по-справжньому вдуматися в їх причини.

Поштовх потрібно мити зліва направо, інакше він дряпається. І там накопичуються мікроби та бактерії, а цьому треба перешкодити. А тут поруч із унітазом потрібна особлива ретельність. Я вже сто разів казав цим психам, щоб сідали, але вони стоять, ллють дугою повз. Дивляться та посміхаються. Гидко, але робити треба.

Насамкінець ми пам'ятатимемо не слова наших ворогів, а мовчання наших друзів.

— Після повернення додому я вас помилував, але що ви зробили у відповідь? Ви кинулися рятувати цього. Він пірат!
— Але він добрий чоловік. Якщо тепер кату дістанеться дві пари чобіт, замість однієї, будь так, але моя совість буде чиста.
- Забули своє місце, Тернер?
- Воно тут. Між вами та Джеком.

Час – це субстанція, запас якої обмежений.