Ви можете прожити хоча б п'ять хвилин... не виробляючись!?

— Колись світ зміниться.
- Це неправильний світ.

— Найбільше я люблю спати.
— Тоді погано твоя справа...

— На світі є речі набагато гірші. Є політики, війни, лісові пожежі, голод, чума, хвороби, болі, рак, політики.
— Ви вже про них говорили.
— Знаю що казав, але вони набагато гірші за все решту разом узятого.

— Загалом четверо найкращих міжнародних кілерів розмістилися на відстані плювка від вашої квартири. Чи не хочеш зі мною чимось поділитися?
- Я переїжджаю?

Найбагатша людина - це той, хто має найвпливовіших друзів.

Коли я дуже люблю когось, я ніколи нікому не називаю його імені. Це все одно що віддати іншим частку дорогої тобі людини.

Краса в очах дивиться. Є люди, здатні відкрити безліч очей. Хтось сказав:« Очі — дзеркало душі». Так що ми дивимося в очі, щоб побачити природу душу. Часом, коли ми дивимося в очі, трапляється, що ми бачимо очі, очі…, в яких не видно душі, лише темрява. І ми дивуємось, де ж краса? Нема  краси в очах без душі.

Як кожна людина, я хочу бути щасливим, але, як кожна людина, бути ним можу тільки на свій лад.

— Що це ви робите? Ще щось вигадали?
— Так, я ж божевільна. Як приємно, коли дощ падає тобі на обличчя! Я люблю гуляти дощем.
— Мені б не сподобалося, — відповів він.
— А може, й сподобалося б, якби спробували.
- Я ніколи не пробував.
Вона  облизнула губи.
— Дощ навіть на смак приємний.
— Завжди хочеться щось пробувати. - сказав він. — Хоч раз, та спробувати.
— А буває, що й не раз, — відповіла вона.