- Якого біса тут відбувається, Елісе?! Зараз середина ночі!
- Ох, вибач, що перервала відьмину ніч у Торнхілл!

- Я дуже довго звикаю до людей. Я ніколи не зважусь стрибнути, якщо не буду впевнена в тому, що хтось упіймає мене.
— Я тебе зловлю. А якщо не втримаю, то сидітиму біля твого ліжка і доглядатиму тебе.

— Та не тягни ж, це нестерпно! Вирішив піти — то йди.
Вона  не хотіла, щоб Маленький принц бачив, як вона плаче. Це була дуже горда квітка.

— Вампіри, які вдаються до людей, які прикидаються вампірами.
- Як авангардно.

— Пане Президенте, з нами летять російські журналісти. Я обіцяла, що ви розповісте їм про життя у Білому домі.
— У Білому домі немає  життя.

Ти любиш усіх, а любити всіх означає не любити нікого. Тобі всі однаково байдужі.

- Хай йому грець! Як ти звідти врятувався?
— Коли ти кинув мене на безлюдному острові, ти не врахував жодної важливої обставини. Я капітан Джек Горобець.

Панове Хвіст, Лунатик, Бродяга і Сохатий висловлюють повагу професору Снейпу і вимагають, щоб він не пхав у чужі справи свій довгий ніс.

Ми шукаємо ідеали: з ними спокійніше, але життя набагато складніше цих простих істин.

Жінка чахне без кохання, як квітка без сонця.