- Іноді я підслуховую розмови... І знаєте що?
- Що?
— Люди ні про що не кажуть.

- Зробимо простіше, щоб твій наполовину якісно вбитий мозок зміг зрозуміти. Негайно! Видалити! Це! Нахрен!
- Окей, ця манерно-стервозна поведінка, може, й працювала на бетах, з якими ти зустрічалася в Нью-Йорку. Але ти на території Бульдогів. Але будь ласка – чини опір. Лише зробиш гірше за себе.

— Ви пам'ятаєте Шире, містере Фродо? Скоро прийде весна. Розквітнуть усі сади. І птахи витиму гнізда в ліщині. І наші сіятимуть ячмінь на низинних полях. І є перша суниця з вершками. Ви пам'ятаєте смак суниці?
- Ні, Сем. Я не пам'ятаю ні смаку їжі, ні дзюрчання води, ні шелесту трави. Я ногою в темряві... І нічого немає. Ніщо не відокремлює мене від вогняного ока. Воно весь час... Перед очима!
— Так позбавимося його. Раз і назавжди! Тримайтеся, містере Фродо. Я не можу нести обручку за вас, але я можу нести вас!

— Мене звуть Бенджамін Бьюфорд Блу, але друзі звуть мене Бабба.
— А я Форрест Гамп, і люди звати мене Форрест Гамп.

- Вогонь не відкривати! Це наказ!
— Хріновий наказ...

Мій батько завжди казав:«Ніколи не довіряй людям, у яких телевізор більше за книжкову полицю». Тому я читаю.

- Боже, мій хлопець - ідіот...
- Так, але ти знала, на що ти йдеш?

Підліток у місті легальних наркотиків та рейву. Навряд чи він у бібліотеці.
================================================== ==================
Шістнадцятирічний підліток у місті легальних наркотиків та рейву. І я не думаю, що він у бібліотеці.

Настане день і тобі доведеться вирішувати, куди йти. І одразу треба йти туди, куди ти вирішив. Негайно. Ти не маєш права втрачати жодної хвилини. Тобі цього не можна.

Жебрак із собакою сидить на вокзалі. Йому простягають гроші. Він :
— Ні, дякую. У неділю я не працюю.