— Я просто хочу померти хоч із невеликою гідністю.
- Так не буває! Наші тіла ламаються, іноді, коли нам дев'яносто, іноді до народження, і це завжди трапляється, і в цьому немає жодної гідності. Мені все одно, чи можете ви ходити, бачити, витирати власну дупу. Хвороба завжди огидна! Завжди! Ви можете жити з гідністю, але ви не можете померти з ним.
Коли людина перестає вірити в себе, вона починає вірити у щасливий випадок.
З усіх, кого я зустрічав за багато років, вона перша мені по-справжньому сподобалася. Тільки вона одна з усіх, кого я пам'ятаю, дивилася прямо в очі — так, наче я щось значу.
Любов живиться повторенням, і лише повторення перетворює просте бажання в мистецтво. Причому щоразу, коли закохуєшся, любиш уперше. Предмет пристрасті змінюється, а пристрасть завжди залишається єдиною та неповторною. Зміна лише посилює її.
Я розвинена людина, читаю різні чудові книги, але ніяк не можу зрозуміти напрямки, чого мені власне хочеться, жити мені або застрелитися, власне кажучи, проте я завжди ношу при собі револьвер.
Священні писання обов'язково мають ті самі характерні недоліки. Усі вони відрізняються просто зворушливою бідністю фантазії. Це впадає у вічі насамперед. Другий недолік полягає в тому, що кожне без найменшого на те права претендує на оригінальність. Кожне широко запозичує у попередніх без посилання джерело, що, безумовно, є нечесним вчинком. Кожне по черзі привласнює застарілий реквізит попередніх і з простодушною самовпевненістю намагається видати його за найсвіжіше і останнє одкровення, що щойно надійшло з неба.
Ідемо, тату. Гаррі не хоче ні з ким розмовляти, він дуже ввічливий, щоб сказати це.
Фінанси – це зброя, а політика – це вміння вчасно натиснути на курок.