Курт Кобейн
Усі наркотики — це марна трата часу. Вони руйнують вашу пам'ять, самоповагу, все, що пов'язано з самолюбством.
Усі наркотики — це марна трата часу. Вони руйнують вашу пам'ять, самоповагу, все, що пов'язано з самолюбством.
Я його розуміла, він 4 роки провчився у коледжі. Виконуючи те, що йому здавалося абсурдним та стомлюючим зобов'язанням. І тепер він був вільний від світу абстракцій, хибної стабільності, батьків та матеріальних благ.
Є такий старий китайський звичай, що якщо хтось рятує тобі життя, то він відповідає за тебе навіки. Ти ніби стаєш його дитиною.
Скажи їм, що познайомилася з бравим хлопцем, італійцем за походженням, — непоганий собою. З блиском навчається у Дартмутському університеті. Має хрест "За бойові заслуги" плюс медаль "Пурпурне серце". Чесний. Працівник. Ось тільки тато у нього — ватажок-мафіозі, вбиває поганих людей, іноді дає хабарі високим чинам, і трапляється, його, за родом занять, теж ні-ні та й продирять кулями. Що, однак, аж ніяк не зачіпає його чесного та працьовитого сина. Ну як, запам'ятаєш?
Потім він перестав бути серйозним і став надзвичайно веселим, почавши висміювати нас і нашу військову гордість, наших великих героїв, непорушну славу, могутніх царів, стародавніх аристократів, освячену віками історію - він сміявся і сміявся, поки нам не стало нудно від цього сміху; нарешті він трохи заспокоївся і сказав:«Хоча, за великим рахунком, це не смішно, тут є свого роду сантимент, якщо згадати, наскільки короткі ваші дні, як інфантильна ваша показна пишність, якими тінями ви є!»
Дорослі ніколи нічого не розуміють самі, а для дітей дуже втомливо нескінченно їм усе пояснювати та тлумачити.
- Ти любиш мене?
— Я почуваюся містом, яке двадцять років простояв в облозі. Раптом ворота відчиняються, і жителі вибігають на волю. Дихають повітрям, гуляють полями і збирають польові квіти. Я відчуваю полегшення.
Я не хочу ні з ким надто зближуватись. Не хочу щоб хтось знав, що я відчуваю і що думаю. І якщо ви не в змозі зрозуміти, що я з себе уявляю, слухаючи мою музику, що ж, на жаль.