Слухайте, нам бракує трьох речей. Перша – якість наших знань. Друга – дозвілля, щоб продумати, засвоїти ці знання. А третя просто діяти на основі того, що ми почерпнули із взаємодії двох перших.

Може, брешеш собі? Брешеш, що ти добрий, який прикинувся поганим. Може, ти поганий? І лише вдав хорошим?

- Вона  вагітна! Їй треба казати тільки те, що вона хоче чути!
- Так, ось пам'ятаєш, коли Карла була вагітна, ми всі говорили їй, що вона чудово виглядає, хоча вона  була схожа на Денні ДеВіто.

Коли життя хороше, сперечатися про нього нема чого.

Ти застряг у своєму цукровому бізнесі настільки, що забув смак справжнього меду!

Іноді вистачає миті, щоб забути життя, а іноді не вистачає життя, щоб забути мить.

Супердівчинка ти моя! Я рознесу тебе настільки маленьких шматочків, що навіть моя бабуся, яка може зібрати картинку чистого блакитного неба із тисячі фрагментів за одну годину, не зможе тебе відродити ніколи! Навіть якщо повернеться на той час, коли ще бачила.

Звичайно, університетська освіта – це чудово. Головне, не забувай - не можна навчити тому, що справді варто знати.

... Зворушливіше за все в цьому сплячому Маленькому принці його вірність квітці, образ троянди, який випромінюється в ньому, немов полум'я світильника, навіть коли він спить...

- Порада наостанок?
— Спробуй вижити.