В очах темніє, ну та гаразд. Хочеться спати – не страшно, вона  у безпеці. Старий помирає, меру тепер тільки божеволіти...

Ти приховуєш ці речі від мудрих і розсудливих і відкриваєш їх малим та слабким.

- Хто ж ти? Сатана?
— Клич мене татом.

Нам усім потрібне кохання. Але хто з нас може її давати?

— Якщо Бог  існує, що не дасть тобі нову кофту?
- Зайнятий пошуком твоїх мізків!

- Не думала, що у нас так рано буде секс!
- А хто сказав, що буде секс?!

Mein Aug' ist trüb,
Mein Mund ist stumm,
Du heißest mich reden,
Es sei darum! Dein Aug' ist klar,
Dein Mund ist rot,
Und was du nur wünschest,
Das ist ein Gebot. Mein Haar ist grau,
Mein Herz ist wund,
Du bist so jung
Und bist so gesund. Du heißest mich reden,
Und machst mir's so schwer.
Ich seh' dich so an
Und zittre so sehr.

Вона не зуміла зрозуміти жодного з двох чоловіків, яких любила, і тепер втратила обох. У свідомості її десь таїлася думка, що якби вона зрозуміла Ешлі, вона б ніколи його не полюбила, а от якби вона зрозуміла Ретта, то ніколи б не втратила його.

- Бідолаха Лось... Він гаразд?
- У нього кличка Лось. Він у порядку.

- Це чудово!
- Як і ти! Знаєш, хто ти? Ти – фолса магра. Знаєш, що це таке?
- Що?
— Ти струнка і витончена на відстані, а поблизу біса спокуслива!
- Ого! Дякуємо Богу за бразильців!