Ти ведеш шляхетну людину на смерть, Один, ти не король, ти звичайний злочинець.

Людина, яка бачить наскрізь, не може помітити того, чого не існує.

Руїни сприяють відродженню.

— А я вже вирішила, що ти про мене забув. І про мої листи теж.
— Якби не вони, я не зміг би вижити. Але що робити далі? Засадити сенатора Рорка? Звичайно, якщо вийде, то я зможу і Богу по морді врізати. Але жоден прокурор не піде проти сенатора. Я вбив його сина. Перервав його рід. Рорк втратив спадкоємця. Він зробить усе, щоб помститися мені. Помститися через Ненсі. Він знайде її, це неминуче. Вона  не буде в безпеці, доки я живий. Але є спосіб перемогти його.

Нічого немає  реального та вічного, крім доброти, серцевої людської доброти. Решта минуще, як сон.

Бог створив світ для нас, щоб жити у світі, а не борючись.

— Легше... завдавати болю людям, яких я люблю?
— Легше завдавати болю людям, яких ти не пам'ятаєш... що любив.

— Простіше... вбивати дорогих мені людей?
— Простіше вбивати людей, яких ти забула.

Зазвичай, коли ви бачите людину кожен день, ви не помітили, як вони змінюються.

Кожен з нас має свій секрет.

Вмирати легко. Жити важко.