— Будеш сигарету?

— Ні, тату, я знову покинула.

— Шкода, дуже добрий винахід. Мене тішить те, що вони вб'ють мене раніше, ніж моє життя стане зовсім сумним.

Діти батьків—курців утричі частіше самі стають курцями.

Війна — це пекло, сигарети трохи прикрашають існування.

— Що в тебе в роті?

— Це сигара.

— Не какашка?

— Ні!

— Пахне також.

Жінки, вони як цигарки. Вбивають. Спочатку, начебто навіть є задоволення, але потім воно тьмяніє і залишається тільки шкідлива звичка, не більше. Залежність. Так, звичайно, краще покинути. Зовсім. Шкідливо. І жінок, і сигарети. Але я, як і раніше, люблю. Курити.

— Хлоя, не треба курити, це шкідливо!

— Так? Вмирати, млинець, теж шкідливо, але це нікого не зупиняє!

Зрештою, алкоголь і тютюн хороші чи погані — останнє залежить від погляду — тим, що вони, безперечно, є заспокійливим засобом, яким не слід нехтувати, коли займаєшся витонченими мистецтвами.

Осінь - це пора, коли самотні люди зігрівають змерзлі серця димом сигарет.

Куріння дозволяє вірити, що ти щось робиш, коли нічого не робиш.

Куріння - це особливий вид насолоди; вишуканий, але залишає легкий флер незадоволеності.