Будь ласка, не вимагай від мене ніжних, любовних листів. Думка, що мої роздруковуються і прочитуються поштою, в поліції, і так далі - охолоджує мене, і я мимоволі сухий і нудний.

Коли мене ріжуть, я терплю, але коли доповнюють – стає нестерпно!

Пушкіна жорстоко тисне цензура. Він просив собі іншого цензора. Йому призначили Гаєвського. Пушкін кається, але пізно. Гаєвський до того наляканий гауптвахтою, на якій просидів вісім днів, що тепер сумнівається, чи можна пропустити до друку звістку на кшталт того, що такий король помер.