Джентльмени. Міккі Пірсон
Щоб стати царем звірів, мало поводитися по-царськи, треба бути царем.
Щоб стати царем звірів, мало поводитися по-царськи, треба бути царем.
От ви кажете — царю, царю... А ви думаєте, Марто Василівно, нам, царям, легко? У всіх трудящих два вихідні дні на тиждень. Ми, царі, працюємо без вихідних.
Чи не царська у тебе фізіономія.
Царі ніколи нікому не повинні давати клятву. Якщо вони не можуть її утримати, це жахливо; якщо можуть, це і жахливо.
— Якщо цар такий багатий, то чому б йому не розплатитися з нами?
— Цар ніколи не платить за те, що може отримати даремно. Тому він і багатий.
У палатах, зазвичай, живуть лише царі чи божевільні. Дивний збіг… Чи не дуже?
Горе, що так тяжко тиснуло, вийшло з берегів. Відтепер жорстокість стане провідною силою його життя, вбивство — найкращим товаришем, смерть навколо приноситиме втіху. Лють обрушиться на все і вся — країну, бояр, друзів. На сцену виходить цар – убивця.
Нам, царям, за шкідливість молоко безкоштовно треба давати!