Останнє королівство. Утред Беббанбурзький
- Хільда? Ти була мені миліша з мечем.
— Мій меч став мені надто важким.
— Ти й цим можеш когось убити.
- Хільда? Ти була мені миліша з мечем.
— Мій меч став мені надто важким.
— Ти й цим можеш когось убити.
Не ми обираємо свій хрест. Хрест вибирає нас.
Кого колись називали люди
Царем у насмішку, Богом насправді,
Хто був убитий — і чия зброя катування
Зігріта теплом моїх грудей...
Іржавіє золото і зітліє сталь,
Кришиться мармур — до смерті все готове.
Усього міцніший на землі печаль
І довговічніший — царствене слово.
Людині в жодному віці не слід ставити на житті хрест, бо все ще може повернутися.
Якщо колесо удачі застрягло в канаві, хрест долі можна нести на спині.
До речі, не дуже тішся з приводу цих реліквій. Уламків хреста я перебачив дуже багато і в різних церквах. Якщо всі вони справжні, значить, нашого Господа терзали не на двох схрещених колодах, а на цілому паркані...
Чужий хрест завжди легший.