Тоді вона  ще не знала, що уява є початком творення. Ти уявляєш собі те, чого хочеш; ти хочеш того, що уявила, і врешті-решт твориш те, чого хочеш.

Молодший брат Лілі боявся темряви, коли були дітьми. Вона  дражнила його цим, називала малюком і трусиком. Коли мати кричала їм вимкнути це чортове світло і спати, Лілі гасила світло, а потім починала шипіти і гарчати, як чудовисько, поки брат із криком не вискакував з ліжка, тільки щоб отримати тріпку від роздратованої матері.
Їй хотілося, щоб вона  могла повернутись у минуле і сказати йому: тепер вона  розуміє. Що нарешті усвідомила, якою страшною буває темрява. Тому що в справжній темряві тобі залишається лише твоя уява.

— Я покажу вам те, що ми бачимо. Тільки нікому ні слова.
— Ну так, телички люблять хлопців із уявним другом!

Найпростішу уяву я вважаю живою силою і головним двигуном всього людського сприйняття, а також втіленням вічного акту світобудови в індивідуальній свідомості.

У поєднанні цифр є безумовна магія, не відчувають її лише люди, зовсім позбавлені уяви.

Коли ти є ніщо, порожнє місце залишається тільки дати волю фантазії. Ти намагаєшся хоч чимось заповнити порожнечу.