Є усамітнення та самотність. Самоти шукають, самотності біжать. Жахливо, коли з твоєю кімнатою ніхто не пов'язаний, ніхто в ній не дихає, ніхто не чекає на твоє повернення.

Я люблю пустельні місця. Хіба можна порівняти їх із містом? Тільки там ти розумієш, що таке життя, не те що в містах. Можеш торкнутися будь-якої речі, підняти її і подивитися, що під нею, не бентежачись тим, що хтось спостерігатиме за тобою.

Коли вмирає душа, то краще бути одному.

Я належу до типу людей, які люблять і цінують усамітнення. Я люблю бути один. Або вірніше так: бути одному мені зовсім неважко.

Натовп - ідеальне місце, де можна побути на самоті.