Жак-Ів Кусто
З моменту народження людина покладає непідйомну ношу на плечі, яка з часом втоптує її в землю. Але варто зануритися у води океану і опуститися нижче за рівень землі — і ти вільний.
З моменту народження людина покладає непідйомну ношу на плечі, яка з часом втоптує її в землю. Але варто зануритися у води океану і опуститися нижче за рівень землі — і ти вільний.
Великий тягар тиснув їй на серце — тягар світу, позбавленого сенсу.
У цьому світі користь приносить кожен, хто полегшує тягар іншої людини.
Їй належало або нести цей тягар за допомогою звичайних людських сил, або впасти під його тяжкістю.
Занадто коротке життя, щоб брати на себе ще й тягар чужих помилок.
Не звалюй на себе ношу, яку не потягнеш. Просувайся поступово - крок за кроком.
Ланцюг рветься, якщо вантаж занадто великий, і людина теж.